Чому Меркурій

Уявімо собі людину, що збирається на важливий прийом або презентацію. Звісно, вона вбрана у все найкраще та найвишуканіше. Та чи справить ця людина добре враження, коли, придивившись, побачимо в неї то зламану запонку, то відірваний ґудзик, а то й незрозумілу пляму на дорогій краватці?

Такими дрібними та водночас важливими деталями зовнішності історичного Львова є численні елементи архітектурного декору. Всі ці атланти з балконами на плечах, фігурки Богоматері та святих у нішах, кумедні маскарони на фасадах... Хоч вони й становлять лише частину ширшого ансамблю, проте часто захоплюють і зворушують нас своєю виразною індивідуальністю.

На жаль, ці успадковані від попередніх поколінь «статусні аксесуари» здебільшого перебувають у плачевному стані, своїм непрезентабельним виглядом раз у раз завдаючи Львову дрібних, але дошкульних іміджевих ударів. Винуватцем тут не лише «пожирач речей» – час, а й не менш руйнівна байдужість суспільства. Проти часу ми нічого не вдіємо; здолати байдужість – цілковито в наший силах.

Чому ми вирішили рятувати саме цю скульптуру на розі Гнатюка – Січових Стрільців? Невже у Львові немає давніших, цінніших, красивіших пам’яток, які потребують негайної уваги реставраторів? Так, їх безліч. Деяким із них вже вдалося допомогти завдяки зусиллям ентузіастів – фахівців і просто закоханих у львівську архітектуру людей.

Порятунок Меркурія має стати ще одним реальним, практичним і, що найважливіше, – успішним кроком громадськості у цій справі. Ми вважаємо, що краще зробити цей малий крок, який принесе видимі наслідки, ніж займатися «героїчною бездіяльністю», довго й пафосно обговорюючи катастрофічний стан всієї львівської архітектури.

Згадаймо, хто такий Меркурій. Це античний бог торгівлі, стрімкий посланець небожителів із крильцями на взутті та капелюсі. Упродовж віків його рухлива постать уособлювала підприємницьку відвагу, ділову спритність, успішну комунікацію.

Не дивно, що й наш, львівський Меркурій з’явився в самому серці бізнесового кварталу, який бурхливо розвивався на початку XX століття. Там діяли банки, господарчі спілки, магазини промислового обладнання... Та й у наші дні в довколишніх будинках мають свої приміщення численні комерційні, юридичні, фінансові установи. Здійнявши руку в граційному жесті, Меркурій немовби благословляє їхню працю й закликає до нових звершень.

Наше місто вже має свій давній символ – Лева. Гордовито крокуючи на міському гербі, охороняючи вхід до Ратуші й підступи Високого Замку, позираючи з фасадів кам’яниць Лев нагадує нам про легенду заснування Львова, про його славну історію, про багаті культурні здобутки, про важливу державницьку роль. Все це – спадщина минулого, надійна опора ідентичності нашого міста. Проте Львів не може лише стояти на цій опорі, наче на постаменті, наслідуючи своїх коли грізних, коли сонно-задуманих кам’яних левів: він має використовувати її як трамплін для руху вперед.

Не посягаючи на беззаперечний авторитет Лева-старійшини, ми хочемо, щоб урятований Меркурій став одним із нових символів нашого міста. Меркурій буде символом Львова сучасного, ділового, динамічного – Львова, спрямованого в майбутнє.

Рахунок для переказу коштів:

Благодійний фонд «Збереження історико-архітектурної спадщини м. Львова»
Відділення № 33 у м. Львів Центральної філії ПАТ «Кредобанк»
МФО 325365
Розрахунковий рахунок – 2600801961551
Код одержувача – 25254322
З поміткою: «Врятувати Меркурія»